Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти, «Держава повинна забезпечувати … розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Одним із вирішальних чинників розв’язання цих завдань є розвиток креативного мислення учнів. Що ж таке креативність?
Творчий Створення
За схемою бачимо, що термін «креативність» має подвійне значення: творчість і створення. Але треба пам’ятати, що творчість не завжди дає творчий результат, а креативність веде до створення творчого продукту.
 Поняття «креативність» у контексті психологічного знання набуло значення до початку 50–х років ХХ ст. Піонером в області креативності вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення. Дослідження в галузі креативності проводилися вітчизняними (С.Медник, Д.Богоявленська, М.Гнатко, В.Дружинін, В.Козменко) та зарубіжними (Дж. Гілфорд, Е.Торренс, Ф.Бардон, Д. Харрінгтон) вченими. На сьогодні існує більше за сто означень креативності.
Креативне навчання – це процес постійної співпраці вчителя та учня. Навчальний процес організовується як живий контакт партнерів, зацікавлених один у одному та в справі, якою вони займаються разом. Креативне навчання має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних творчих задач.
На своїх уроках географії спираюся на активну модель навчання та частково на інтерактивну (робота в парах, групах), як спеціальну форму організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Використовую методи: дослідницький (старша школа), частково – пошуковий (основна школа); пояснювально-ілюстративний (на етапі підготовки дослідження).
У процесі педагогічної діяльності прийшла до висновку, що саме ігри, моделювання, розв’язування прикладних та винахідницьких задач, самостійна робота, дослідно-експериментальна діяльність, участь у семінарах і диспутах, робота над проектами сприяють формуванню креативної особистості.
 У кожній навчальній темі з географії можна створити умови для креативної діяльності. За опитуванням учнів, найбільшу перевагу вони надають роботі у групах та парах, що сприяє генерації різнопланових думок та ідей (іноді неймовірних). При цьому діти визначають, що колективна робота допомагає навчитися слухати та чути інших.
Оскільки основне завдання школи на сучасному етапі полягає в тому, щоб навчити учня вчитися, то під час засвоєння географічних знань перший етап процесу розвитку критичного мислення передбачає формування навичок роботи з навчальною літературою, складання плану, конспекту, заповнення таблиці, побудову чи аналіз діаграм, графіків, схем, написання рефератів, підготовку усної та письмової розповіді-роздуму, розв’язання географічних задач, роботу з географічними картами, картосхемами, текстом і позатекстовим матеріалом підручника, засобами масової інформації, теле- і радіопередач, комп'ютерних програм тощо. Здобувши інформацію з різних джерел, учень при цьому має можливість зіставити її, знайти протилежну і спільну думку, прийняти чи відвернути її і, в кінцевому результаті, зробити свій осмислений висновок.
Покажу це у вигляді фрагменту уроку географії у 9 класі, тема якого «Українська діаспора». Під час етапу «Повідомлення теми уроку. Постановка мети і завдань» звучить пісня Б. Лепкого, музика Л. Лепкого «Журавлі» «Чуєш, брате мій,…». За допомогою вступного слова вчитель здійснює мотивацію, зміст якої збуджує пізнавальний інтерес учнів до вивчення теми і спонукає їх до діяльності на уроці.
– Український народ розсіяний по всьому світу. За різними відомостями за межами України проживає понад 20 млн. українців. Що спонукало нашу націю залишити свою Батьківщину, як зараз вона підтримує зв’язки з нею, ми дізнаємося сьогодні на уроці, тема якого «Українська діаспора».
План.
1.Українська діаспора та її географія.
2. Зв’язки нашої держави з українцями зарубіжжя.
3. Духовна культура українського народу.
4. Державна мова України.
Критичне мислення потребує здатності розуміти та вміння розмірковувати над тим, що людина знає, про що думає. Якщо недостатньо активізувати попередні знання, то учні можуть заплутатись у новому матеріалі, що ускладнює подальше навчання. Для того, щоб навчитися думати критично, учні мають усвідомити, що саме вони знають. Тому на наступному етапі уроку «Формування та засвоєння нових знань, умінь та навичок», вчитель застосовує цілу систему методів, прийомів і способів діяльності, які активізують пізнавальну діяльність учнів і створюють умови для розвитку мислення кожного з них.
- Евристична бесіда
– Яка національність в Україні найчисельніша?
– Чи тільки в Україні проживають українці?
– Які ви ще знаєте країни, в яких проживають українці?
– Таким чином, можна сказати, що «українці розсіяні по цілому світу».
– З якої причини, на вашу думку, вони виїхали в інші країни?
– Чи зберігають українці в цих країнах свою культуру? Яким чином?
– Отже, перебування частини народу поза межами країни його походження називають діаспорою, що в перекладі з грецької означає «розсіяння».
2. Робота з текстом підручника
– Із тексту підручника дізнайтеся чи завжди є однозначним поняття «діаспора». Відповідь обґрунтуйте.
- Робота з картою
– Користуючись картою «Розселення українців у світі», визначте: а) в яких країнах східної діаспори найбільша питома вага українців; б) в яких країнах західної діаспори найбільша питома вага українців; в) центри культурного та громадського життя українців поза межами України.
– За діаграмою «Чисельність українців у країнах світу» (цієї ж карти) назвіть країни, в яких проживає понад 100 тис. українців. У яких країнах українська діаспора найчисельніша? Як на вашу думку, чому? (Аналогічні запитання і завдання є елементами технології розвитку критичного мислення. Вони вчать учнів самостійно шукати інформацію, дають можливість учителеві здійснювати учнівський діалог. При цьому на уроці створюється психологічно комфортне середовище, оскільки дозволяється висловлювати будь-яке своє судження, якщо навіть воно не істинне, доводити свою думку, однак потім є можливість виправити допущені помилки).
- Самостійна робота з текстом підручника – За текстом підручника §6-§7 з’ясуйте географію і причини формування: І варіант – східної діаспори; ІІ варіант – західної діаспори.
5. Перевірка самостійної роботи за поставленим завданням.
(Третій пункт плану уроку «Духовна культура українського народу» доцільно запропонувати кращим учням підготувати самостійно і виступити з реферативним повідомленням на наступному уроці, відповідно до проблеми свого дослідження. При цьому, використовуючи пошуковий метод навчання, в учнів формується вміння працювати з науковою літературою, енциклопедіями, довідниками, засобами масової інформації, Інтернетом тощо, вибирати відповідну до теми інформацію, аналізувати та узагальнювати її, робити самостійні висновки).
 6. Поетична хвилинка «Хай лунає рідне слово» (Цей прийом дає можливість здійснювати міжпредметні зв’язки, які впливають на актуалізацію знань учнів та формування їх системності і цілісності)
– Незважаючи на тривале перебування за межами Батьківщини, українська діаспора не забула своєї мови. Ще й навчила своїх дітей, внуків і правнуків розмовляти нею, любити і шанувати її. Як бракує нам поваги до своєї рідної мови! Однак сьогодні їй приділяється велика увага. «Українське слово не просто заявило про своє воскресіння: воно довело на повен голос, ні полонізації, ні онімечуванню, ні мадяризації, що воно – велике слово великого народу, що воно – неасиміляційне. Не тоне у воді й не горить у вогні. Його життя – це не нудотне видіння в послуговуванні для домашнього вжитку, а поклик до вічної боротьби – творчості й діяння. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі» (І.Дзюба). «… Це матері мова. Я звуки твої люблю наче очі дитини… О мово вкраїнська!... Хто любить її, той любить мою Україну» (В.Сосюра).(Учні за бажанням розказують вірші про українську мову і коротко коментують їх: Сидір Воробкевич «Рідна мова», Володимир Самійленко «Українська мова», Олександр Олесь «О слово рідне!», Леся Українка «Слово, чому ти не твердая криця…?», Максим Рильський «Рідна мова», «Мова», Володимир Сосюра «О мово моя!», Микола Сингаївський «Мова», Степан Литвин «Мов криця, мов кришталь і мов алмаз», Дмитро Білоус «Рідне слово», «Хліб і слово» та ін.). (Вчитель аналізує і оцінює виступи учнів).
На особливу увагу після цього етапу уроку заслуговує етап «Узагальнення і систематизація сформованих знань умінь і навичок», упродовж якого учні самостійно продовжують пізнавальну діяльність, використовуючи вже засвоєні знання і сформовані вміння. Застосовані при цьому прийоми на стадії рефлексії дають можливість учням систематизувати нові знання, а вчителеві – коректувати свою діяльність.
1. Запишіть країни (Канада, Аргентина, Росія, Молдова, США, Казахстан, Бразилія, Австралійський Союз, Білорусь, Узбекистан, Іспанія, Великобританія) у відповідній послідовності за кількістю української діаспори. Необхідні засоби зі статистичними даними підберіть самостійно.
2. Яка мовна ситуація в дошкільних закладах, школах і вузах областей України?
Творчий підхід до повідомлення домашнього завдання теж спонукає кожного учня до самостійної праці, дослідження, критичного мислення.
Наприклад
1. Підготувати відповіді на запитання плану теми уроку. При цьому скористатися текстом підручника § 6, § 7.
2. Підготувати реферативне повідомлення на одну із тем:
«Роль освіти у сучасному розвитку України», «Особливості української культури», «Звичаї і обряди українського народу», «Релігійна культура українців». При цьому скористайтеся літературою: 1. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с. 2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – К:, 1991. 3. Скуратівський В. Берегиня. – К., 1987. 4. Стельмахович М.Г. Народознавство. – К., 1990. та ін.
Підсумовуючи урок доцільно поставити таке запитання.
–Чи забезпечує Конституція України мовні права національних меншин?
Однією з нових технологій для формування творчої особистості, які використовуються на уроках географії, технологія проблемного навчання.Ця технологія не є новинкою в педагогіці. Проте в останні роки проблемний підхід є важливою складовою прогресивного пошукового методу навчання і особливо вивчення географії. Рушійною силою проблемного навчання є протиріччя між об’єктом та суб’єктом пізнання. Форми вираження навчальних проблем можуть бути різними, проте в їх змісті закладені потенційні можливості для виникнення проблемних ситуацій в процесі їх виконання. Отже, в ході проблемного навчання на уроках географії вчитель створює різні проблемні ситуації, навчає учнів вирішувати проблеми, формує у школярів уміння бачити протиріччя, вчить формулювати проблему. Виконуючи проблемні завдання, учні отримують досвід творчої діяльності. У навчанні географії використовуються такі види проблемних завдань:
- завдання, в основі змісту яких лежить наукова гіпотеза (походження багаторічної мерзлоти, зміна клімату);
- завдання, в основі яких лежить розрив у логіці зі звичними науковими чи побутовими уявленнями;
- завдання проблемний характер яких обумовлений розривом між раніше засвоєними знаннями і вимогами задачі чи питання (наприклад, при порівнянні літніх та зимових температур екваторіального і тропічного поясів Африки учні повинні визначити, чому в більш віддаленому від екватора тропічному поясі температура липня вища, ніж в екваторіальному);
- завдання, де необхідне розуміння діалектичних протиріч, вміння оперувати протилежними судженнями (зменшується чи збільшується в умовах НТР вплив природних умов території на життя і господарську діяльність людини).
Ефективність проблемного навчання визначається його систематичністю. Вчитель має визначити проблеми та сформувати проблемні завдання. Скерувати діяльність учнів під час розгляду проблеми, визначити варіанти вирішення проблеми, консультувати в процесі роботи та ін.
У шкільній географії вирішення реальних екологічних, економічних, природничих проблем сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. Вони відображають потребу учнів, допомагають оволодіти дослідницькими навичками, формують позитивні мотиви до вивчення географії. Найчастіше реальні проблеми носять краєзнавчий характер і вирішуються в групах.
У сучасній географії широко використовується технологія застосування опорних логічних конспектів (сигналів). Особливістю цієї технології є певна закодованість навчальної інформації, можливість виділяти етапи у вивченні матеріалу, використовувати творчі прийоми подання навчального матеріалу у символах та малюнках.
На своїх уроках я використовую модельно-символічну технологію з використанням системи проблемно-символічних сигналів (ПСС) , яку розробив доцент Мелітопольського державного університету Павло Олександрович Барабох. Його ім’я стало знайомим багатьом вчителям України, як і запропонована ним система проблемно – символічних сигналів. Він прийняв участь в семінарах вчителів Києва, побував в деяких обласних інститутах післядипломної освіти вчителів, зокрема, в Миколаєві, опублікував свою роботу [13 ] у всеукраїнській газеті для вчителів.
На ІІІ виставці-презентації «Освіта України. Інноваційні технології навчання» у 2006 році в Києві його робота під назвою «Розвиток інтелектуальних здібностей в сфері освіти України на основі модельно-символічної технології (МСТ)» отримала почесний диплом за запровадження в навчально-виховний процес перспективних освітніх технологій. У досвіді роботи цю технологію використовую в індивідуальній роботі з кожним учнем, у групах; при підготовці домашнього завдання. (додаток 1-5).
На сучасному етапі проблема застосування комп’ютера у навчальному процесі виникла у зв’язку з реалізацією програмованого навчання. Спочатку комп’ютер розглядався як більш досконалий порівняно з іншими навчальними машинами засіб програмованого навчання. Згодом стало очевидним, що його застосування приводить до якісних змін у змісті, методах і формах навчання, дозволяє створювати нове навчальне середовище. Нові можливості для навчання географії відкривають мультимедійні технології, які дозволяють створювати електронні книги, енциклопедії, фільми, бази даних тощо. Їх особливістю є об'єднання текстової, графічної, аудіо - та відеоінформації, анімації. З використанням мультимедійних компакт-дисків географічні поняття, що раніше здавалися абстрактними, стають конкретними або, принаймні, достатньо наочними. Програмне забезпечення мультимедійних комп’ютерів дозволяє дітям бачити текст, чути стереофонічне звучання і переглядати картинки та відеосюжети географічної тематики. Один компакт-диск, наприклад, може містити цілу географічну енциклопедію. Комп'ютерні навчальні програми дозволяють істотно підвищити ефективність навчання, зокрема: новизна роботи з комп’ютером викликає в учнів інтерес, посилює мотивацію учіння; колір, графіка, мультиплікація, музика, відео значно розширюють можливості викладання навчального географічного матеріалу; контакт з комп'ютером стимулює рефлексію, аналіз учнями своєї діяльності завдяки тому, що вони одержують наочне зображення її наслідків; з'являється можливість залучення учнів до дослідницької роботи з географії; забезпечується індивідуалізація навчання (комп’ютери можуть успішно виконувати функцію особистих репетиторів для учнів, що прискорює і робить ефективнішим навчання); комп’ютери розширюють можливості програмованого навчання: дозволяють викладати матеріал у певній послідовності, регулювати його обсяг і складність відповідно до індивідуальних можливостей учня, забезпечують поточний зворотний зв'язок.
На сьогодні створено досить багато комп’ютерних навчальних програм з географії: комп’ютерний підручник – програмно-методичний комплекс, який дозволяє самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ (як правило, поєднує в собі якості підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму); контролюючі програми з географії – програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; ігрові програми – стимулюють пізнавальну активність учнів, сприяють розвитку їхньої уваги, кмітливості, пам'яті; предметно-орієнтовані середовища – програми, які моделюють мікро - та макросвіти, об’єкти певного середовища, зв’язки між ними, їхні властивості
На сьогодні вчитель географії має значний арсенал різноманітних форм і методів навчання. Вибираючи найбільш раціональні з них для певного уроку, він виходить з основної вимоги: забезпечити активність учнів і високу якість знань у навчальному процесі. Отже, використання педагогічних технологій у викладанні географії передбачає гарантований педагогічний результат діяльності вчителя, формування всебічно-розвиненої особистості учня, а саме творчої.
Висновки. Для того, щоб критичне мислення розвивалося, необхідно створити в класі таку атмосферу, яка б переконала учнів, що кожна їх думка чи ідея є бажаною і допустимою. Навчально-методичні технології, які залучають учнів до теоретичних міркувань і практичних дій та спонукають їх ділитися своїми ідеями, підвищують їхню активність. Тільки тоді, коли учні на уроці активно залучені до навчально-виховного процесу на досить складному рівні, вони відчувають задоволення від цього, а їхній інтелектуально-розвивальний аспект значно підвищуються. На таких уроках формується самооцінка власних знань і оцінка своїх взаємовідносин з іншими людьми та довкіллям.
Отже, використання педагогічних технологій у викладанні географії передбачає гарантований педагогічний результат діяльності вчителя, формування всебічно-розвиненої особистості учня, а саме творчої.
Додаток 5
ПРОБЛЕМНО-СИМВОЛІЧНІ СИГНАЛИ В КУРСІ
«ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ»
І. ВСТУП. ЗЕМЛЯ ЯК ПЛАНЕТА
Порівняти , підібрати узагальнюючі слова, визначити по одній рисі подібності і відмінності.
?
Океани ↔ Материки
+1-
Природні комплекси
Великі Природні
площі умови
ІІ. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ.
Порівняти, підібрати узагальнюючі слова, визначити по 2 риси подібності і відмінності.
?
Гори ↔ Рівнини
+2-
Рельєф
Земна кора Висоти
Гірські породи Форми
ІІІ. ГІДРОСФЕРА І ВОДИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ ТА СУХОДОЛУ.
Порівняти, підібрати спільне слово, визначити 1 рису відмінності.
?
Море ↔ Озеро
1 –
Водойма
Солоність води
|
