Звучать «Фанфари»
Виходить 1 пара ведучих – учні 10 класу..
Ведучий 1
- Звучить у школі вальс, він знову кличе нас.
І знову ми несем до школи квіти.
А сонце золоте всміхається до вас,
Дарує ласку сонячного літа.
Ведучий Доброго дня, шановні гості!
Ведучий Доброго і незабутнього дня ми бажаємо усім, хто зібрався у цей святковий день в Дубовиківській СЗШ
Ведучий Сьогодні справді незвичайний день. Сьогодні – останнє шкільне свято для наших випускників, день їхнього прощання зі школою.
В.1.Травневий день відлунює святково,
І сміх, і квіти, й гомін голосний…
Зібрало нині свято нас чудове –
Прощальний вечір, вечір випускний.
В.2. Непрохана сльозина у зіницях,
В душі зі смутком радість обнялись,
Випускники сьогодні як годиться,
З дитинством попрощатися зійшлись.
В 1. Для них останній дзвоник пролунав завзято,
Державна атестація здана.
Тож запрошуємо випускників на свято,
Хай пролунають їхні імена.
Ведучий Шановні гості! Бурхливими оплесками вітайте випускників 2013-2014 навчального року!
Під музику до зали заходять випускники (оркестр)
Ведучий
- Гляньте на них, молодих і завзятих,
Мрії над ними витають крилаті,
Зорі підморгують їм з високості.
Вони ще господарі? Чи, може, вже гості?
Ведучий
- Донині ми чули про всіх них багато:
Вони всюди перші в своїй альма – матер.
Такими ж не бачили ми їх ще зроду!
Вітайте цю силу! Вітайте цю вроду!
Ведучий Урочистий вечір, присвячений випуску зі школи учнів 11 класів оголошуємо відкритим1
Гімн України.
В 2. А зараз дозвольте представити гостей, які присутні на нашому святі. Це – найближчі, найрідніші для наших випускників люди, їх батьки. Для них сьогоднішній день – також свято. Але дивлячись на своїх дітей, радіючи за них, вони згадують, напевне, і свій випускний, і свою юність. А від того ста-ють красивішими і, навіть, молодшими. Вітаємо батьків оплесками!
В.1. Та перелік гостей буде неповним, коли ми не згадаємо людей, які були поряд із випускниками всі роки навчання в школі, які віддавали їм не тільки свої знання, а й частину свого життя, свою душу. Привітаємо оплесками учителів школи.
В. 2: Школа! Одинадцять незабутніх років зустрічали вас в класі вчителі, адміністрація, були поряд з нами на уроках, екскурсіях, вечорах. Саме зараз ми хочемо надати слово людині, яка багато шкільних років була поряд з нами, несучи відповідальність за всі наші вчинки, за всі наші успіхи і невдачі.
В.1. Директор має бути мудрецем, читцем, співачкою та ще й поетом,
Щоб керувати школою, та ще виховувати всіх авторитетом.
Директор добре знає свій урок, і відповідь дає на всі питання
Він навчає нас за кроком крок, даючи все нові й нові завдання .
В.2.Катерина Дмитрівна, запрошуємо Вас до слова.
(слово директора школи)
А незамінний помічник у Катерини Дмитр. Є наш завуч Галина Анатоліївна
Працю завуча не зміряєш ніяк, і результат її ти не побачиш.
Вона дітей навча не аби як – вона життєві нам розв’язує задачі.
(вручають квіти)
В.1. Любі випускники!
Сьогодні для вас наступить історичний момент –
Ви отримаєте свій перший дорослий документ,
Зароблений трудом, який здавався недосяжним даром.
Та ось якась година ще пройде
І цей момент у вічність відійде.
В.2. Як вважаєте, атестат – це серйозно?
В 1. На перший погляд, нічого особливого, така собі непримітна річ.
В.2. Але в ній – результати зусиль багатьох років.
В.1. А ще, мабуть, - це символ звільнення від власної скутості, дитячої обмеженості, від опіки дорослих.
В.2. А ще – знак того, що ти можеш пізнати життя у всій його повноті.
В.1. Ось і настає ця хвилююча мить,
Що спогад у серці надовго залишить:
Випускникам атестати вручають
І на стежину життя проводжають.
В.2. Право вручити атестати про повну загальну середню освіту випускникам 2014 року надається директору школи _______.
(вручення атестатів)
Виступи
Ведучий - Багатьом речам притаманна дивна властивість – повертати людям пам’ять про минуле, дарувати радість прожитих миттєвостей.
Ведучий - Сьогодні ми разом з вами хочемо погортати сторінки вашого шкільного альбому.
Ведучий
- Усе було: і мрії, і бажання,
І хтось радів, а хтось чомусь зітхав.
Все відгуло. Настав вже час прощання…
Згадаймо все, хто ще не пригадав.
Ведучий
- Усе було за 11 років в школі:
Веселі жарти, спогади сумні,
Усе спливло…І нині в дружнім колі
Згадаймо ті щасливі дивні дні…
Звучить пісня « ШКОЛА»
Виходить 2 пара ведучих – випускники.
- Так школа - це незвичайна країна, адже кожну хвилину вона наповнюється неповторними подіями. Кожного року тут відкривається завіса у неосяжне майбутнє.
- Нехай спливатимуть роки поволі
І від дитинства віддаляють долі,
Та пам’ятати будемо завжди
День, коли вперше в школу ми прийшли.
- 1 вересня 2003 року. Цього дня ми прийшли на найперше у нашому житті шкільне свято .
- Неначе вчора це було,
А скільки років вже минуло!
Виходять 2 випускників з квітами.
1.Запам’ятали назавжди ми перший клас,
Перед очима – далеч неозора…
Вже стільки років злинуло,
А першу вчительку ми бачим як вчора.
2.Ми в першім класі. Той малий буквар,
Як таємницю, вона для нас відкрила.
Вона, напевно, мала незвичайний дар,
Бо нам подарувала дивні крила.
1.Ми вдячні їй тепер за все,
За двійку, навіть – усього бувало!
Любов до неї у серці пронесем
Та вдячність у словах, хоч слів нам мало.
- Ми щиро дякуємо усім нашим першим учителям .
- А на святі присутні
(Вручають квіти першим вчителям)
- Чотири роки спливли за водою,
І виросли ми із тобою.
- Так швидко пролинув час -
Вже п’ятий чекав на нас клас.
- А чи пам’ятаєте ви , як страшно було переходити в таку невідому середню школу, знайомитися з новими вчителями, опановувати нові навчальні предмети, з острахом дивитися на височезних старшокласників,які вчилися поруч?
- Давайте пригадаємо ці, напевне, найважчі, але найцікавіші роки.
Виходять випускники.
1.П’ятий… Ох, цей п’ятий
Ходиш, жахом обійнятий:
Вчителів нових багато.
Як же всіх запам’ятати ?
А вимоги ? хоч тікай!
Ми всі виснажились вкрай.
І з півроку їх вивчали:
Що та як на «вус мотали»
Викладають тут цікаво,
Йде навчання наше жваво.
(Ми ж допитливі були)
так і літні дні прийшли.
2.Ось і в шостий перейшли.
Вчитель каже: «підросли»!
І взялись нас тренувати,
Та знаннями набивати.
Ми вивчали піраміди,
Дроби, катети, гібриди.
Губки і материки.
Мезозой, неандертальців
Кроманьйонців, португальців
Зрозуміли зі слізьми - Гомосапієнси ми.
В сьомому іще складніше:
Подають, що розумніше, -
Ось рівняння розв’яжи,
Теорему доведи.
А задачі! А задачі!
Тато й мама гірко плачуть.
І нові пішли предмети.
Що не день – одні секрети.
З хімією — не лади
(Розум пнеться не туди)
І чомусь земне тяжіння
Тягне далі від учіння.
У 8 – ми акселерати:
Стали по ночам гуляти.
На заняттях всі мовчать,
Бо уроки мало вчать.
Он хтось явно недоспав,
Мабуть, усю ніч гуляв.
Врешті, більшість добре спали
Й працювати краще стали.
9 Клас
Посоліднішали діти,
В класі ( ніде правди діти)
Вчитися не дуже хочуть,
але голови морочать
нашим бідним вчителям:
« Можна, я вам перездам?»
1. Ох, як ми тяжко працювали.
Контрольні й заліки складали,
Було «один», було і «два»,
Боліла часто голова,
Косило око через парту
Кажу вам щиро і без жарту.
2. Наук багато ми вивчали:
Про Піфагора пам’ятали,
І по-англійськи говорили,
І формули напам’ять вчили,
Історію не забували,
Ще й у футбол в спортзалі грали.
3. Не все судилося нам вчитись –
Любили ще й повеселитись,
Після уроків розважались,
До свят всіляких готувались.
1. Отож за п’ять років навчання у середній школі ми навчилися: у 5 класі відрізняти вчителів від старшокласниць. а деяких навіть запам’ятали по іменах, вміли знаходити потрібні кабінети і, звичайно, їдальню
.
2. У 6 класі ми вміли ховати крейду, щоденники, а деякі навіть своїх батьків.
3 Будучи семикласниками, ми добре вже знали, що похід дотуалету під час уроку можна зробити значно цікавішим і тривалішим, включивши до маршруту прогулянку коридорами, зупинку у спортзалі або шоп – тур до магазину.
1. У 8 класі ми вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і вчити домашнє завдання, не відкриваючи підручника.
2 За 9 років ми навчилися закохуватися і, навіть, не один раз на рік.
3 Ну а підказувати, підглядати, списувати, робити шпаргалки, прогулювати уроки ми уміли завжди!
1 Ми справді будемо сумувати за цими неповторними роками.
2 І щоб описати їх не вистачає ні серйозних, ні жартівливих слів.
3. А коли не вистачає слів, на допомогу приходить пісня.
Пісня „Шкільний вальс ”
Ведучі
- Пісня, яку виконали дівчата, підказала нам, що ми підійшли до останніх сторінок нашого альбому.
- 11 клас. Цей рік для вас, випускників,був особливим, відповідальним. І завжди поруч з нами були вчителі.
Випускники
3. - ми хочемо подякувати усім вчителям, які навчали нас протягом 11 років і попросити вибачення за всі прикрощі, за біль, який іноді завдавали вам, не усвідомлюючи цього.
4. Спасибі вам за знання та розуміння. У нашій пам’яті ви залишитеся назавжди розумними, добрими, щирими – найкращими!
Учитель мій, слова найкращі – лиш тобі,
Добрі і відверті побажання.
Вдячні ми за все вам у житті.
Вам – ці квіти із любов?ю на прощання.
2. - Дякуємо за особливий героїзм і витримку під час останнього навчального року, за щиру людяність, розуміння і підтримку.
Пройшли шкільні роки - ми вирушаємо в незнану путь,
Дитячих років більше не вернуть...
Лунає музика і так хвилює нас,
Цей вечір випускний згадаємо не раз.
Прощайте, рідні наші вчителі,
Прийміть низький уклін наш до землі,
Спасибі за знання, цікаві відкриття,
Які ми пронесем через усе життя.
1.Здоров’я вам від Бога й від роси!
Високого польоту – думці, мрії!
І щедрої, душевної краси!
Любові щирої, і Віри, і Надії!
2.Сплітайте славних успіхів вінець!
Започаткуйте гарні, добрі справи!
Несіть, як факел, полум’я сердець!
Во ім’я учнів, школи і держави!
3. Усі шкільні працівники і вчителі,
Прийміть уклін наш до землі,
Як часточки наших сердець,
З любові квітів вам вінець.
Пісня «Вчителям»
- Серед неповторного сузір’я педагогів школи найяскравішими зірками для нас завжди сяятимуть наші класні керівники:Ромашина Лариса Анндріївна,Яка прийняла нас у Тетяни Іванівни і булаз нами 2 роки, та Пушкарь Н.В
Виходять випускники.
1.- Шановні наші класні керівники! Ви виховували і навчали нас і ваша праця не залишиться неоціненою. Ми вдячні вам за увагу і турботу, приділену кожному в урочний і позаурочний час, за наполегливість під час пошуків відсутніх на уроках учнів, за винахідливість під час виставлення оцінок.
Не стане в списках і журналах нас,
Тривог в житті нам випаде немало
І вже ніколи нас не будуть захищать
Ні перша вчителька, ні наша класна мама.
В.1. Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись з нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає потужним знаряддям впливу на молоду людину, що формується. Саме таким учителем стала для нас НАТ.Вол., яка впевнено вела нас шляхами добра, любові, надії та віри.
В.2.Чому ж, Учителю, ти посмутнів?
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив?
Ти ж нас терпляче в цей день привів,
Шляхи в майбутнє зорями позначив.
В.1. Така вже доля, Вчителю, твоя -
Зустрітись, аби згодом попрощатись,
Із серця в серце перелить добро,
Й учителем навіки залишатись.
В.2. Шановна, Наталія Володимирівна
Ви нас старанно розуму навчали
Виховували так, як лиш могли.
Батькам частенько телефонували
Й від нас самих у захваті були.
В.1. Цього нам не забути вже ніколи.
Та й Вам нас, мабуть не забуть
Скажіть же нам своєнапутнє слово,
Благословіть у самостійну путь.
В.2. Слово для привітання надається класному керівнику __________.
(слово класного керівника)
Пісня класнкерівни
Виходить перша пара ведучих.
Ведучі.
- А чи задумувалися ви над тим, що вас уже називали випускниками?
- Так, це було у 4 класі, коли ви закінчили початкову школу.
- Випускників 11 класу прийшли привітати випускники молодшої школи – ваші братики і сестрички.
Виходять учні 4 класу
Хлопчик:
От везе випускникам.
Добре, що й казати !
Вже не будуть за спиною портфелі… носити,
Щовечора три години уроки учити,
Не примусять їх ніхто писать реферати,
Безтурботно будуть жити, до обіду спати.
Ну, а в нас, що за життя — справжнісінькі муки,
Стер я зуби вже давно об граніт науки.
Дівчина:
В них роботи після школи — непочатий край,
Тож своє дитинство, друже, ти не підганяй.
Треба їм п’ять довгих років у виші учитись,
Хлопцям оженитись.
І про дім, і про зарплату треба ще подбати,
Як народиться дитинка — ночами не спати.
Потім виросте дитинка, будуть батько й мати
Думу думати — де грошей на інститут взяти?
Хлопчик:
Ви мене так не лякай!
Це ж складні завдання!
Краще буду вже ходити в школу на навчання!
1.У сім’ях в них хвилюючий дебют,
Бо діти вже в життя доросле йдуть.
Отож прийшли сьогодні проводжати
Їх всі:бабусі, мами й тата.
2. В мене брат – найкращий в світі!
Нехай заздрять люди,
Бо не соромно з таким прогулятись всюди.
Та шкода, на мене в брата часу небагато,
Бо у нього в голові вже інші дівчата!
4. Й моя сестричка нині школу закінчила
І всі фінанси в свої руки захопила.
Ой, плакали всі грошики, які ми назбирали,
Мені з них на морозиво лиш тільки перепало!
3 Сьогодні в цей святковий день
Ми хочем привітати
Своїх старших друзів
І щиро побажати:
Щоб все, що задумали,
Вами у житті збулося.
Й сім’ю свою прославити
Іще не раз вдалося!
Дівчинка:
Бажаєм вам в житті іти сміливо,
Бажаєм щастя кожному знайти!
Хай здійсниться, що кожному хотілось
В дорогу, наші друзі. Щасливої путі!
- Дитинства світ – цілющая криниця,
В нім струменять пісні, мов джерельце.
Кружляє танець, не змовкає сміх,
В дитинства світ запрошуємо всіх!
Пісня «Дитинство з кл кер»
ведучі.
- Я пропоную перегорнути іще одну сторінку нашого шкільного альбому.
Власне, без цієї сторінки не було б і самого альбому.
- Ви уже , напевне, здогадалися, що присвячена вона вашим шкільним друзям.
- Це завдяки однокласникам уроки були не такими вже й довгими, а перерви здавалися занадто короткими.
- Це завдяки шкільним друзям закінчення канікул не ставало трагедією, а тематичні вдавалося написати більш менш нормально.
- Розлучатися з друзями особливо болісно.
-А хто сказав, що ми розлучаємося назавжди? Ми будемо зустрічатися,
спілкуватися, обмінюватися новинами в «контактах» і заходити іноді сюди, у рідну школу.
Пісня для однокласників.
Ведуча
Я щойно за кулісами знайшла записку і вважаю, що всі її повинні послухати
Ми, що нижче підписалися батьки сьогоднішніх випускників школи видаємо розписку школі в тому, що ми дійсно отримуємо в 20__-му році назад своїх дітей, зданих в школу в 20__ році, на тимчасове зберігання, виховання і навчання. Претензій до школи немає, але є подяки і вельми великі! Батьківський комітет з приймання дітей назад відзначає лише одну проблему: ми здавали на зберігання дітей мілкоформатних, а отримуємо назад — великогабаритних, а їх значно складніше прогодувати, взути, одягнути і дати подальшу освіту!
Але тим не менш, дивлячись на задоволені, красиві і натхненні обличчя дітей, ми сподіваємося на те, що отримані в школі знання, наші діти скоро віддадуть на благо суспільства, а суспільство від цих благ, дивись, щось виділить і батькам …
За сим дякуємо і підписуємося: Мами, тата, дядьки, тітки, дідусі, бабусі випускників 20__-го року.
Батьківський комітет з приймання дітей назад
Ведучий
Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама і тато, і батьківська хата,, і мамине слово, і стежки, по яких ми ходили.
Ведуча
Найкращі дні для наших матерів –
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми можемо для матері зробити.
Випускник.
- Ось нарешті у мене в руках атестат. До нього дорога у цілих 11 років. І на цій дорозі поруч з нами були вчителі і, звичайно, наші батьки. Це їм ми завдячуємо своїм життям, успіхами і досягненнями.
Провчилися з нами і мами, і тата,
Разом переходячи з класу у клас.
Їм правила всі довелося згадати
І навіть уроки робити за нас.
На батьківські збори ходили матусі,
Хоч, правда, і тато був раз, може два.
А що було після – сказать не беруся,
Не можу дібрати культурні слова.
Були в нас «проколи».Ну що ж тут робити?
Щоденнику, друже, ми винні – прости!
Не раз довелося його нам губити –
Ми вас шкодували, шановні батьки!
А якщо серйозно, то ми вам дуже вдячні ,наші дорогі мами і тата, за все те, що ми маємо і ще будемо мати, за кожен день, що був і за кожен день, що ще буде.
1 випускник: У Вас мій БОГ, У Вас моя душа,
2 випускник: У Вас зерно моє, мій зародок-початок.
3 випускник: У Вас очей моїх весела гра.
1 випускник: У Вас все основне моє й додаток.
2 випускник: У Вас мій день, У Вас моя краса,
3 випускник: У Вас і ніч моя, і зоряне світання.
1 випускник: У Вас мої загадки й чудеса.
2 випускник: У Вас мій світ, У Вас моє зітхання.
3 випускник: У Вас моя земля і небеса,
1 випускник: У Вас усе моє майбутнє існування.
2 випускник: Щире слово і батьківська ласка
Мені силу й наснагу дало.
3 випускник: І дитинство моє, наче казка,
На рожевих вітрилах пливло.
1 випускник: Ми вам вклоняємось доземно,
За те, що нам життя дали.
Разом: І виховали, і зростили
І в майбуття нас провели!
Пісня для мами.
2.А зозуля кує і рахує вам роки,
Я рахую їй теж, як стою в самоті,
Я цілую, бабусю, твої стомлені руки
Я вклоняюсь низенько твоїй доброті.
Сивочолий дідусь й голова нашого роду,
Ти навчив розуміти і зло і добро
Де не буду, до тебе прийду на пораду
Знайду вірну стежину, як би там не було
Спасибі Вам,мої рідні,
За теплоту й любов родинну,
За дружбу й спокій у сім’ї
І за турботу щогодинну.
За вашу відданість святу
Своїм уже дорослим дітям,
За людяність і доброту,
Я вдячна вам за все на світі.
Тату, рідний, мусиш знати –
Ти найкращий в світі тато!
Добрий, сильний та стрункий:
Хіба є де ще такий?
Будь упевненим, мій тату,
Що тебе я буду вартий.
Все робитиму, як ти,
Треба тільки підрости!
Пісня для Батьків
Ведуча
Тож від дітей подяку шлемо нині
Й уклін земний батькам, усій родині.
І хай цей вальс, що зараз пролунає,
Випускників з батьками закружляє.
Ведучий
Ви, діти, до пояса рідним вклоніться,
Так завжди робити годиться,
Хто вміє батька-матір шанувати,
Тому в добрі та щасті вік свій вікувати.
вальс
з батьками
Виходить 1 пара ведучих. ”.
- Зазвучить „Прощальний вальс.” А це означаэ, що завтра наша шкільна родина стане меншою на 10 учнів.
- Ні, це не так! Хоч нам і доводиться прощатися з нашими випускниками, але вони назавжди залишаються учнями Дубовиківської школи!
Звучить мелодія „Пісня випускн
- І який би життєвий шлях ви не обрали, куди б не закинула вас доля – пам’ятайте, що перші кроки до самостійного життя вам допомогли зробити саме у цій школі.
1.Затихнуть пісні. І почнеться урок.
Урок, на який не подзвонить дзвінок.
За парти не сядемо так, як завжди,
Учитель з журналом не ввійде сюди.
2.Учителько наша! Не будете там
Десяток і двійок ви ставити нам.
Із того уроку не можна втекти,
Й погану оцінку не виправиш ти.
3.Перерв і канікул у ньому нема,
Хоч може минути там літо й зима.
Й не сорок п’ять він триває хвилин,
а довгі роки не вгава його плин
Урок цей для тебе – ти твердо затям –
І перший, й останній, — він зветься життям.
1. Все починається з дороги
Усьому свій надходить час.
І поривання і тривоги
Продовжать інші після нас
2. І кожен хай навіки прийме
Цей світ у радощах, журбі…
Прекрасний світе, рідна школо,
За все що є, уклін тобі.
Пісня Дорога додому
Ведуча
Дорогі гості привітайте випускників із сьогоднішнім святом
- Зійдіть з дороги кривди і печалі,
Зійдіть з путі невпевненість і сум.
Випускникам дорогу заквітчаймо
На щастя, долю, на добро й красу!
- Ідіть красиві, сильні, юні, гожі,
Ідіть в життя, що сповнене чудес.
Ідіть і хай Господь вам допоможе
І мамина молитва до небес.
- Шановні батьки! Благословіть своїх дітей за давнім українським звичаєм хлібом – сіллю.
Виходять матері .
Батьки:
- Сміливо йдіть, дорослі наші діти,
У шляхи життєві від шкільних порогів.
Бажаєм довгих літ вам, море квітів,
Нехай вас оминуть біда й тривоги.
Ідіть вперед. Не бійтесь перешкод –
Для вас відкриті всі путі – дороги,
А вишитий рушник і цей святий ось хліб
Шлях прокладуть до звершень й перемоги.
Ведучі.
Рушник – на щастя-долю оберіг,
Прийміть в дарунок від своєї мами.
Щоб він завжди вас у путі беріг.
Й вертав додому рідними шляхами.
Мами стелють рушники.
Ведучий
Ідіть вперед,
Не бійтесь перешкод
Для вас відкриті всіх наук дороги.
Ведуча
А мамин рушничок
Хай прокладе щасливий шлях
До звершень й перемоги.
Ведучий
Нехай вас Бог благословить,
Дарує Божа Матір сили!
Трудіться, радуйтесь, ростіть,
Нехай міцніють ваші крила!
- Шановні гості! Урочиста частина випускного вечора завершується. Щастя і удачі вам, випускники!
- Ми не кажемо вам: „Прощайте”, а говоримо „До побачення!”
|
